Царице моя Преблагая, Надіє моя Богородице! Заступнице сиріт і подорожніх Пристановище! Скорботних Радосте, ображених Покровительнице. Бачачи мою біду, бачачи мою скорботу, поможи мені як немічному, покермуй мною як подорожнім. Образу мою знаючи, розріши її, як бажаєш. Бо не маю іншої помочі, окрім Тебе, ані іншої заступниці, ані благої утішительниці, лише Тебе, о, Богомати, що збереже й покриє мене по віки віків. Амінь.

Пресвятая Богородице, спаси нас. Пресвятая Богородице, просвіти нас світлом Сина Твого. Алилуя, Алилуя, Алилуя.

Під Твою милість припадаємо, Богородице Діво. Молитов наших в час журби не відкинь, але з бід визволяй нас, єдина Чиста і Благословенна. Пресвятая Богородице, спаси нас!

Всі святі, моліте Бога за нас!

О Пресвята Владичице Богородице! Ти вища за всіх ангелів і архангелів і за все творіння чесніша. Ти помічниця покривджених, зневірених надія, убогих заступниця, засмучених утіха, зголоднілих кормителька, нагих одіяння, недужих зцілення, грішних спасіння, всіх християн поміч і захист. О всемилостива Владичице, Діво Богородице, милістю Твоєю спаси й помилуй і ризою Твоєю чесною захисти всіх християн православних. І ублагай, пречиста Владичице, Христа Бога нашого, щоб зміцнив Він нас силою Своєю з неба на невидимих і видимих ворогів наших. О всемилостива Владичице Богородице! Піднеси нас із безодні гріховної і визволи від голоду, мору, землетрусу й повені, вогню й меча, від нападу ворожого та міжусобиці, від наглої смерти, від повітря згубного, від пошести смертоносної та від усякого лиха. Подай, пречиста Владичице, мир і здоров’я рабам Твоїм (імена) і всім православним християнам, і просвіти їм на спасіння розум та очі сердечні, і сподоби нас, грішних рабів Твоїх, Царства Сина Твого, Христа Бога нашого. Бо влада Його благословенна й препрославлена, з Безпочатковим Його Отцем і Пресвятим, і Благим, і Животворчим Його Духом нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Богородице Діво, радуйся, Благодатна Маріє, Господь з Тобою. Благословенна Ти в жонах і благословен плід утроби Твоєї, бо Ти породила Спаса душ наших. (Ця молитва називається Архангельським привітанням і є одною з найважливіших молитов, її треба читати якнайчастіше. Вона народжує в душі благодатний мир, захищає людину покровом Богоматері.)

Милосердя двері відкрий нам, Благословенна Богородице, щоб ми, на Тебе надіючись, не загинули, а від усякого лиха Тобою визволилися. Бо Ти єси спасіння роду християнського.

Усю надію мою на Тебе покладаю, Мати Божа, збережи мене під покровом Твоїм.

В цей день ми вшановуємо славних українських козаків, покровителькою яких вважається Богородиця. Це свято також і родинне – бо пов’язане з родинними і сімейними цінностями і традиціями, шанобливим ставленням до ідеалів жіночності та материнства. І тому, мабуть, не даремно існує слушна думка і в істориків, і у духовенства — це важливе для нації свято в перспективі віднести до тих, що відзначаються на найвищому державному рівні.

З історичними, релігійними та духовними аспектами свята Покрови Пресвятої Богородиці знайомить нас прес-секретар Київської Патріархії, ігумен Євстратій (Зоря).

— Свято Покрова має древню історію, бо це свято відзначає подію, яка сталася багато сотень років тому – на початку Х століття у Константинополі в часи Візантійської імперії. Тоді вороги оточили місто. У Влахернському храмі, де зберігався омофор – головний покров Богородиці, молилися патріархи, імператор, зібралися багато жителів міста. Всі вони молилися Богові, щоб Він захистив столицю Візантії від ворогів. В цей час блаженний Андрій Юродивий зі своїм учнем побачили у видінні, як від вівтаря вийшла у оточенні багатьох святих Богородиця і свій омофор простерла над тими, хто молився – ніби покрила їх. Це була ознака того, що Діва-Богородиця покриває своїми молитвами і своєю милістю всіх, хто звертається з молитвою до її Сина, Господа нашого Ісуса Христа.

В цей день ми вшановуємо Божу Матір, як Приснодіву і ту, що народила Сина Божого і Сина Людського. Тож нехай це велике православне свято – свято Покрова Пресвятої Богородиці нагадає нам про справжню радість материнства, про повагу до жінки, про давні українські християнські традиції і звичаї подружнього життя. Тому що без духовного відродження української родини, неможливо відродити націю в цілому. Побудувати міцну державу можна тільки на міцному духовному фундаменті.

Зі святом вас, дорогі українці!