Друзі сайту 
76015, Україна,
м.Івано-Франківськ
вул.Новгородська. 9А/9
Головний редактор:
Ігор Васильович Казімірко
Редактор: Оксана Казімірко
Верстка: Назар Казімірко
Художник: Богдан Казімірко
телефон:
03422-548168
063-7015440
e-mail:
narodne-mystetstvo@ukr.net
|
Князь Ігор - Форум
|
Князь Ігор
| |
| Igor | Дата: П`ятниця, 18.06.2010, 15:07 | Повідомлення # 1 |
 Сержант
Група: Администраторы
Повідомлень: 22
Статус: Offline
| Вітаю всіх з Днем ангела князя Ігора Київського-Чернігівського!
Нехай Вас Ангел оберігає! А Всевишній щастя, здоров'я, багатства та успіхів в житті посилає! Молитва
О святий благовірний доблесний страстотерпче, великий князю Ігоре!
Від юності Христу вірою, чистотою і любов'ю служив ти, і кров'ю своєю, немов багряницею прикрасившись й до нині з Христом царюєш! Не забудьте за нас сущих на землі, але, як теплий заступник, виблагай перед Христом Богом милості для нас. Всіх нас що молимося від всякої скорботи, озлоблення та наглої смерті визволяй, вгамуй всяку ворожість та злобу, яка дією диявола від ближніх та чужинців піднімається. Молимо тебе, христолюбивий страстотерпче, допомагай владі нашій у перемозі над ворогами, випроси у Прещедрого Владики всім нам відпущення прогрішень, однодумність та здоров'я, визволення від нападу чужинців. Міжусобної брані, язви та голоду. Огортай заступництвом твоїм місто це та всіх хто шанує святу пам'ять твою на віки віків.
Амінь.
|
| |
| |
| defaultNick | Дата: П`ятниця, 18.06.2010, 15:14 | Повідомлення # 2 |
|
Рядовий
Група: Пользователи
Повідомлень: 1
Статус: Offline
| Привіт всім!
Вітаю з Днем Ігора!
|
| |
| |
| Igor | Дата: Четвер, 22.07.2010, 16:59 | Повідомлення # 3 |
|
Сержант
Група: Администраторы
Повідомлень: 22
Статус: Offline
| Цікавий форум!
|
| |
| |
| Igor | Дата: Неділя, 01.08.2010, 11:45 | Повідомлення # 4 |
|
Сержант
Група: Администраторы
Повідомлень: 22
Статус: Offline
| Ігор ІІ Ольгович
(у хрещені — Георгій) (рік народження невідомий — † 19 вересня 1147) — Святий, мученик, Великий князь Київський (1146), князь Городецький.
Походив з роду Ольговичів, другий син Олега Святославича від другого шлюбу (з половецькою княжною, дочкою хана Осолука).
1140 року — його брат Всеволод Ольгович, Великий князь Київський, пообіцяв Ігорю Чернігів, але не дав. В 1142 році — став князем у місті Городець Остерський, а 1145 отримав землі по річці Визна.
Передчуваючи близьку кончину, Всеволод заповів Київський стіл Ігорю, від якого Київське віче вимагало збереження вольностей городян. Він пообіцяв і на початку серпня вокняжився в Києві. Але через кілька днів ставлення віча до нього змінилося (Київське повстання 1146), і воно закликало в князі Ізяслава Мстиславича з Переяслава. Ізяслав вступив у спілку з Володимиром Давидовичем та Ізяславом Давидовичем (суперниками Ольговичів у змаганнях за Чернігів і Київ), та з їхньою допомогою 13 серпня 1146 року скинув Ігоря з престолу.
Ізяслав заточив Ігоря до монастиря. Спочатку він перебував у Видубицькому монастирі, потім був перевезений до Переяслава. Там він захворів, й за згодою Ізяслава, прийняв чернецтво та знову був переведений до Києва. Київські ченці у монастирі св. Федора дали князю чернече ім'я — Георгій (Гавриїл).
19 вересня 1147 року у Києві спалахнуло повстання проти Ізяслава Мстиславовича, організоване братом Ігоря — князем Святославом Ольговичем. Під час заворушень юрба киян увірвалась до монастиря св. Федора та схопила Ігоря. Митрополит Київський, князь та бояри відмовляли їх від розправи, але віче постановило вбити Ігоря.
Незабаром, збагнувши, що відбулось вбивство невинної людини, через ненавість до його роду. Ігоря дуже швидко почали шанувати як святого та як мученика. Канонізований Руською (Українською) православною церквою. Дні пошанування благовірного кн. Ігоря Ольговича — 5 червня, 19 вересня (за старим стилем).
|
| |
| |
| Igor | Дата: Неділя, 01.08.2010, 11:50 | Повідомлення # 5 |
|
Сержант
Група: Администраторы
Повідомлень: 22
Статус: Offline
| Середина XII століття була для Русі скорботним часом безперервних міжусобних воєн за Київське князювання двох князівських угруповань: Ольговичій і Мстиславовичій. Святий Ігор належав до Ольговичів і також брав участь у боротьбі за Київське князювання, інформує «Високий Вал».
У 1138 році великим князем Київським став старший брат Ігоря Всеволод Ольгович (прадід святого Михайла Чернігівського).
Хоча його князювання тривало всього кілька років і було наповнено безперервними війнами, князь вважав Київ своїм спадкоємним князівством і вирішив передати його в спадщину своєму братові Ігореві.
"Не хочемо бути в спадщині", - вирішило київське віче. Ігор, залучений у самий центр подій, став жертвою наростаючої ненависті.
Грізні події розверталися стрімко. 1 серпня 1146 року вмер князь Всеволод, і кияни цілували хрест Ігореві як новому князеві, а Ігор цілував хрест Києву - справедливо правити народом і захищати його.
Але, переступивши хресне цілування, київські бояри відразу ж призвали Мстиславовичів з військом. Під Києвом відбулася битва між військами князя Ігоря й Ізяслава Мстиславовича. Ще раз порушивши хресне цілування, київські війська в розпал бою перейшли на сторону Ізяслава.
Чотири дні Ігор Ольгович ховався в болотах біля Києва. Там його взяли в полон, привезли в Київ і посадили в поруб. Це було 13 серпня, все його князювання тривало два тижні.
|
| |
| |
| Igor | Дата: Неділя, 01.08.2010, 11:50 | Повідомлення # 6 |
|
Сержант
Група: Администраторы
Повідомлень: 22
Статус: Offline
| "Поруб" – холодний зруб з колод, без вікон і дверей. Щоб звільнити з нього людину, треба було "вирубати" його звідтіля. У ньому князь важко занедужав. Думали, що він помре. У цих умовах супротивники князя дозволили "вирубати" його з ув'язнення й постригти в схиму в Київському Феодоровському монастирі. Князь одужав і, залишившись ченцем монастиря, проводив час у сльозах і молитві.
Боротьба за Київ тривала. Рухома гординею, жодна зі сторін не хотіла поступатися. Бажаючи помститися роду Ольговичів, а заодно й усім князям, київське віче, рік по тому, в 1147 році, ухвалило розправитися із князем-ченцем.
Митрополит і духівництво намагалися надоумити й зупинити їх. Князь, що правив у Києві, Ізяслав Мстиславович й особливо його брат князь Володимир намагалися запобігти цьому безглуздому кровопролиттю, урятувати мученика, але самі піддалися небезпеці з боку запеклої юрби.
Повсталі ввірвалися в храм під час святої літургії, схопили Ігоря й потягли його на розправу. У воротах монастиря юрбу зупинив князь Володимир. І сказав йому Ігор: "Ох, браті, куди ти?"
Володимир же зіскочив з коня, бажаючи допомогти йому, і покрив його корзном (князівським плащем) і говорив киянам: "Не вбивайте, брати". Вів Владимир Ігоря до двору матері своєї, і стали бити Володимира.
Так оповідає літопис. Володимир встиг вштовхнути Ігоря у двір і зачинити ворота. Але люди виламали ворота й, побачивши Ігоря "на сінях", розбили покрову, стягнули святого мученика й убили на нижніх щаблях сходів. Жорстокість юрби була настільки велика, що мертве тіло страждальця піддали побиттю й нарузі, його волочили мотузкою за ноги до Десятинної церкви, кинули там на віз, відвезли й "повалили на торгу".
На ранок страждалець був похований у монастирі святого Симеона, на окраїні Києва. У 1150 році князь Чернігівський Святослав Ольгович переніс мощі свого брата, святого Ігоря, у Чернігів і поклав у Спаському соборі.
|
| |
| |
|
|
