Богдан Ступка - Народному артисту України 69 років - 27 Серпня 2010

«Енергії й працездатності художнього керівника Театру ім. І. Франка й президента Міжнародного Київського кінофестивалю можна тільки позаздрити. Як Богдану Сильвестровичу вдається високо тримати творчу планку? А очолюваний ним колектив вже впродовж багатьох років критики називають «головним театром країни».
27 серпня Народному артистові України, художньому керівникові Національного академічного драматичного театру ім. Франка Богдану Ступці виповнюється 69 років.

Біографія Богдана Ступки

Народився 27 серпня 1941 у селі Куликів. До сцени звик змалку, батько його співав у хорі в оперному театрі, старший мамин брат був там же солістом, тітка — головним концертмейстером.

За кулісами Богдан Ступка побачив і почув багатьох видатних співаків повоєнного часу, зокрема Козловського і Лемешева.

Богдан вирішив вступати на хімічний факультет «за покликом доби»^[1], але іспити склав невдало. Тому влаштувався в обсерваторію, працював певний час у Баку. А потім перекваліфікувався на філолога — заочно вчився у Львівському університеті.

У 1961 році Ступка закінчив акторську студію при Львівському театрі імені Марії Заньковецької (тут він тривалий час працював), а в 1964 році — заочне відділення театрознавчого факультету Київського державного інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого. Його наставником протягом усього творчого життя був Сергій Данченко, який у 1978 році очолив київський театр імені І. Франка й переманив туди Ступку. Після смерті Данченка Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка очолив його учень Богдан Ступка.

1961 — Закінчив студію при Львівському театрі ім. М.Заньковецької.
1984 — Закінчив КДІТМ (театральний факультет, театрознавче відділення).
1999—2001 — міністр культури і мистецтв України.

Дружина Лариса, випускниця Бакинського хореографічного училища. Син Остап.

У кіно Богдан Сильвес-трович вперше випробував свої сили у фільмі Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою» (1971). Ступка тоді зіграв Ореста Дзвонаря, на цю роль претендував і Миколайчук. Але оскільки стрічка була на заборонену в радянські часи тему — боротьбу загонів УПА, то влада не хотіла, аби вояком повстанської армії був Іван Миколайчук. Тож затвердили Ступку, за яким після театральної ролі Річарда III закріпився негативний імідж, але його трактування образу виявилося настільки вдалим, що роль Ореста (воїна УПА, в якого закохалася головна героїня, красуня Дана (Лариса Кадочникова), і досі одна з найкращих у списку актора.

Загалом у Ступки — понад 100 ролей у кіно та більш ніж 50 на сцені. У його послужному списку — ряд історичних постатей: гетьмани Іван Брюховецький («Чорна рада») та Іван Мазепа («Молитва за гетьмана Мазепу»), Чингісхан («Таємниця Чингісхана»), Богдан Хмельницький («Вогнем і мечем»), Олександр Керенський («Червоні дзвони»), Борис Годунов («Кремлівські таємниці»), Остап Вишня («Із житія Остапа Вишні»). У 2006 році на екрани вийшла російська стрічка «Заєць над безоднею» Тиграна Кеосаяна, де Ступка зіграв генсека Бежнєва (Брежнєва без літери «р»). Він знявся також у Дениса Євстигнеєва в комедійному детективі «Взяти Тарантіну» (тут його партнеркою по фільму була Людмила Ґурченко). У 2007 році знявся у фільмі режисера Володимира Бортка «Тарас Бульба»2009 році), де виконав головну роль. У листопаді 2008 року Богдан Ступка отримав нагороду за найкращу чоловічу роль на III-му Римському кінофестивалі — за головну роль в українсько-польському фільмі "Серце на долоні" режисера Кшиштофа Зануссі. Під час вручення нагороди актор сказав: "Мрією мого життя було, щоб українська культура стала відома в цілому світі. Мрії повинні збуватися, і я щасливий, що маю можливість сприяти цьому".

Фотопортрети Богдана Ступки у ролях кіно та театру:


Богдан Ступка і Володимир Гостюхін в серіалі "Юнкера"	Богдан Ступка і Поліна Лазова у спектаклі «Лев і Левиця»	Богдан Ступка на зйомках фільма "Тарас Бульба"

Богдан Ступка в фільмі "Два в одному"	Богдан Ступка і Вартан Даракчан в фільмі "Заєць над безоднею"	Богдан Ступка в фільмі "Два в одному"

Матеріал підготував Ігор Казімірко
журнал "Родослав"

Форма входу

Категорії розділу

Пошук

Календар

Архів записів

Наше опитування

Друзі сайту

Статистика