Чому свято Христового Воскресіння (Пасха) випадає на різний час?

Чому свято Христового Воскресіння (Пасха) випадає на різний час, ми спробували з’ясувати в професора астрономії Прикарпатського національного університету Івана Климишина.

Церква використовує два календарі

- Чому Пасху кожного року доводиться відмічати у різний день?

- Треба собі насамперед усвідомити, що християнська церква живе за двома календарями: сонячним та місячно-сонячним. За сонячним  вираховують дати великих нерухомих свят, як от Різдво, що припадає на 25 грудня. Причому воно 25 грудня і у римо-католиків і у православних. Тільки в православних за юліанським стилем, що проектується в наш час на 7 січня.

Юліанський стиль не точний, бо в ньому за кожні 128 років відносно природного циклу зміни пір року набігає похибка в цілу добу. Це була головна причина реформи в 1582 ріці. Проте що юліанський календар не точний знали вже у Візантії навіть в ХІІІ столітті, але тоді, виявляється чекали кінця світу і казали, а нащо нам щось робити з тим календарем, якщо скоро і так буде кінець. Тому ця реформа була здійснена пізніше на заході папою Григорієм.

Отже, всі нерухомі свята церква розписує за сонячним календарем, тому в нас і у католиків та протестантів різниця складає 13 діб між старим та новим стилем.

Тепер інший календар - місячно-сонячний. Чому церква ним користується? Тому що вона визначає пасху в неділю після повного місяця що настав після весняного рівнодення. Тобто треба знати коли це рівнодення за григоріанським стилем 21 березня, а це 21 березня юліанського календаря випадає на 3 квітня - це православне весняне рівнодення і тоді третього квітня увечері випаде повний місяць табличний, а наступний день вже неділя 4-те, отже, святкують пасху.

- Чому ж все так складно й заплутано?

- Треба найперше зрозуміти, що природа дала нам три періодичні процеси вимірювання часу: по-перше, положення сонця відносно горизонту - доба (з вечору до ранку і ще раз до вечора, хоча ми рахуємо від півночі).

По-друге, зміна вигляду місяця (фази місяця), що тривають 29,53 доби, якби було 29,5 - було б добре. А тут 29,53 і це означає, що можна вести місячний календар так. що один місяць має 30 діб, другий 29 а разом в році 354 доби.

І третє, тривалість проміжку часу, за яким змінюються пори року: це 65,2422 доби. Якби було тільки 25 сотих - було б добре. А тут трішки менше як четвертина доби. Тобто, якщо взяти три роки по 365, а в четвертому - 366 днів, то середня тривалість року 365,25, а реально природа міряє 24 і 22 сотих. Тобто всього 78 десятисячних – ось різниця між лінійкою природи і лінійкою людською. Лінійка людська довша і за 128 років набігає ціла доба.

Але, як показує житейська практика, всі народи жили за місячно-сонячним календарем. Тобто вони міряли по 29 або 30 діб за зміною фаз місяця, але намагалися притримувати початок року десь біля весни. Відповідно користувалися місячно-сонячним календарем для встановлення дати своїх свят. Дуже багато свят відзначали тоді, коли місяць був повний. Дуже було зручно. І так святкували не тільки євреї, але й інші народи.

- Чому ж ми не можемо святкувати пасху разом з євреями?

- Єврейський календар дуже делікатний і відповідно за ним євреї можуть святкувати свою пасху у вівторок, в четвер, в суботу і в неділю. Саме на ці чотири дні тижня може випадати єврейська пасха. Ми не можемо з ними святкувати, бо ми святкуємо нашу християнську пасху в неділю. Свого часу візантійський імператор Константин Великий виловлювався з цього приводу ще у 325 році. Він казав, нехай вони (євреї) не думають, що ми без них не можемо вирахувати свої свята. У нас сонячний календар, а у євреїв місячно сонячний.

Крім того, євреї святкую святкують пасху в момент повні (повного весняного місяця). Якщо повний місяць випав скажімо на 13-14 березня, то для єврея - це вже пасха,  бо вона після весняного рівнодення.  А християнин каже: у мене весняне рівнодення 21 березня, то він пасху єврейську відкидає і відтак бере через чотири тижні наступну повню. І тоді в неділю після тої повні святкує свою християнську пасху.

- А чи можна тоді зробити так, щоб усі християни святкували за одним календарем?

- Одинадцять православних церков перейшли на григоріанський календар в обчисленні нерухомих свят. Тому навіть самі греки  святкують Різдво разом з католиками. Але російська, єрусалимська, сербська та грузинська церкви ( а вслід за російською і наші українські церкви) не перейшли на новий стиль.

Щоправда, і тут є певна аргументація. Виявляється, раз на 9 років у тих православних церков, що живуть  за григоріанським календарем, немає традиційного посту православного посту «петрівки».  Петрівка ж починається через тиждень після зелених свят у неділю всіх святих і триває до 12 липня до свята Петра і Павла.

- Отже, й так зле, і так не добре…

- Я свого часу багато зусиль доклав, щоб показати, що католицький календар пасхалії значно точніший ніж православний, але і в них деякі речі є просто умовними. Ось, я, як астроном, прикинув і вирахував, що 5 разів на сто років у 1905, 1924, 1943, 1962 і 1981 римо-католики святкували пасху на 4 тижні раніше від повні. Крім того, у минулому столітті ще п’ять разів їх пасха співпадала з єврейською. До речі, при цьому світ не завалився.

- А які ж тоді каверзи криються в юліанському календарі?

- Через кожні 128 років від юліанського календаря треба віднімати один день. В такому разі у 2101 році православне Різдво будемо святкувати вже не 7 січня, а 8 січня.

Доречі, у минулому в 1901 році Різдво випадало 7 січня, а в 1900-му році воно ще було 6 січня, а в 1800-му - 5 січня.

Так от, 2000 рік був високосний і тому змін не було, але 2100 рік в православних буде високосний, а в католиків він буде простий і тоді з’явиться один зайвий день, тобто 29 лютого за юліанським стилем. А за григоріанським - у лютому буде лише 28 днів. Ось тоді доведеться змінювати й дату Різдва у православних на 8 січня. Єдине, що хіба зручно буде, так це різниця між католицьким та православним святкуваннями буде рівно два тижні.

Ісус жив за кумранським календарем

- А як же тоді було в апостольські часи?

- Ісус та його учні користувалися так званим кумранським календарем. Такий календар був вже за 200 років до нашої ери. Цей календар був описаний монахами в околицях Олександрії на півночі Єгипту, а також на березі річки Йордан в кумранській місцевості. Це сонячний календар, що у році має 52 тижні. Перший день року починався весною 15 нісана.

Оскільки реальний рік триває 365,24 дні, то за кумранським календарем 52 тижні – це 354 доби, отже, через кожні 22 роки вставляли один місяць із 28 діб. І таким чином виправляли той календар.

В євангельських подіях в той час 15 нісана випало тоді на середу. А святкування почалося у вівторок увечері, це й описав євангеліст Іван.  До речі, три перші  євангелісти описали календарну ситуацію так, як її переживали апостоли. Тобто вони користувалися кумранськими календарем. А Іван описав так, як її сприймали ті, хто Христа розпинав. Бо вони користувалися місячно-сонячним календарем і юдейська пасха почалася в п’ятницю увечері після заходу сонця перед суботою.

- Коли ж тоді була свята вечеря?

- Ця вечеря була у четвер увечері. Однак є обставина, яка мене, як науковця, цікавить вже дуже давно. Дивіться, в євангелії сказано: настав день опрісноків і підійшли учні до Ісуса і запитали його: Господи, де хочеш щоб ми влаштували тобі пасху? Так як день опрісноків уже настав, то пасху значить вже їли, і тут виникає певна суперечність. Якщо день опрісноків вже настав, то не можна питати, де влаштувати паску? Чи не так? Тому то я й кажу, що апостоли користувалися кумранським календарем і у них 15-те Ніссана - це був перший пасхальний день. Крім того вони їли хліб прісний. А саме питання опрісноків дуже важливе в літургії, щодо вживання просфори у православних та облаток у римо-католиків.

- Так, а що таке опрісноки?

- Опрісноки, це коли ви берете муку, воду, злегка посолите, робите паляницю, печете - тоді це опріснок.

- Щось подібно як маца?

- Так, маца належить до опрісноків. Східна Церква живе за євангелістом Іваном: він описує, що юдеї почали святкувати пасху в п’ятницю увечері, тоді аж вони їли опрісноки. Тому східні церкви використовують просфори, що замішані на тісті, залишеному від попереднього замісу.

Виходить, що тоді трапився випадковий збіг сонячного і місячно-сонячного календаря, і коли справжній день опрісноків настав у п’ятницю увечері, то сказано, що юдеї не ввійшли у Преторію до Пилата, щоб не осквернитися, бо в них, ортодоксальних євреїв, пасха починалася в п’ятницю увечері.

Тим часом Ісус та його учні не тільки користувалися кумранським календарем, але й не їли м’яса, тому жертовного ягняти, яке треба було заколоти на пасху, спекти і їсти разом з тими опрісноками та гіркими травами – апостоли не їли.

Людина - господар календаря

- Чи є якісь спроби удосконалити календар?

- Московський богослов А.Огінський пропонував, щоб святкувати пасху в неділю після другої суботи квітня. Але чому після суботи, як і так зрозуміло, що після суботи настане неділя, і чому не можна сказати було одразу - друга неділя квітня. Якась така гра слів виходить.

З іншого боку існують спроби абсолютизувати календар, як от це роблять  афонські монахи. А у Москві їх праці перекладуть, надрукують і скажуть, що це догматична норма, той календар дано нам з неба і на віки вічно. Але ж той календар все рівно не досконалий, і його ніяк не можна абсолютизувати.

До речі, Ісус Христос дав нам справжнє розуміння у євангеліях. Скажімо в історії, коли в суботу учні переходили з одної місцевості в іншу і були голодні, а поруч із стежиною колосилася пшениця. То ось вони рвали ті колоски, розтирали на полову, здмухували її, а зерна жували та їли. Фарисеї ж закидають: подивіться, так це ж субота, а вони працюють: вони молотять і мелять…

- Зубами…

- Так, отже, працюють, а за їх звичаєм, то є страшний гріх, бо в суботу нічого не можна робити. А Ісус дає таку відповідь: не людина для суботи, а субота для людини.

Що ж таке субота – це елемент календаря. Отже, не людина для календаря, який над нею висить і чавить, а календар - для людини. Тобто людина є господарем часу і календаря.