Хто диктує ціни на бензин
Специфічна співпраця чиновників з
нафтотрейдерами, що дедалі більше скидається на корупцію, досягла свого
апогею в останні півтора місяця – після переходу президентської
кампанії у фазу загострення... Морозна зима принесла
кілька неочікуваних сюрпризів українським автовласникам. Негода разом з
неготовністю комунальних служб кілька разів блокувала рух
автотранспорту в регіонах країни. Крім бездіяльності комунальників,
найбільш обговорюваною темою серед автовласників стали ціни на пальне,
що стрімко злетіли впродовж останніх тижнів. За півтора зимових
місяця – з середини грудня до початку лютого – вартість бензину А-95
зросла майже на гривню (на 13%), сягнувши рекордних позначок ще
наприкінці січня. На цінниках провідних мереж АЗС від психологічного
бар’єру – 8 грн. за літр «п’ятого» та 7 грн. за літр ДП – відділяють
лічені копійки. "Лідерами” зростання є такі мережі автозаправних
станцій: 
Перелічені
автозаправні мережі об’єднує не лише цінове лідерство. Усі вони є
членами Експертно-аналітичної групи (ЕАГ) з ринку нафтопродуктів при
Мінпаливенерго. ЕАГ – це такий спеціальний дорадчий орган, у якому
держава шляхом діалогу з учасниками ринку нібито контролює
справедливість цін на нафтопродукти для своїх споживачів. Утім,
за дивним збігом обставин, шість вищеназваних нафтотрейдерів є лідерами
цін в Україні як мінімум з початку 2009 року, що наводить на думку про
схвалення їхніх дій міністерством. Ціни «шістки» значно випереджають
апетити більшості учасників ринку, які позбавлені необхідності
відстоювати свої ціни перед чиновниками, оскільки не входять в ЕАГ. Ці
ж шість компаній, схоже, досягли таких вершин переконливості в діалозі
з Мінпаливенерго, що ті без вагань «схвалюють» для українців нафтові
ціни, що значно перевищують, наприклад, ціни у Нью-Йорку. Так, 7 лютого
галон бензину Premium (октанове число – 97) у Нью-Йорку коштував 2,90
долара, або 76 центів за літр, тобто 6 гривень 8 копійок. В Україні ж
аналогічне пальне обходиться українцям у 7,95 гривні – на третину
дорожче, ніж у Нью-Йорку – одному з найбільш дорогих за цінами на
пальне ринків США. Пересічні учасники нафтового ринку, що не
ввійшли до кола втаємничених, щодо ЕАГ та її учасників використовують
визначення «картель». Зимова годівниця Специфічна
співпраця чиновників з нафтотрейдерами в рамках Експертно-аналітичної
групи, що дедалі більше скидається на відверту корупцію, досягла свого
апогею в останні півтора місяця – після переходу президентської
кампанії у фазу загострення. Усупереч значному падінню цін на
нафту в Європі та світі – з понад 80 до 70 доларів за барель (на 12,5%)
– вартість літру бензину або ДП на заправках «картелю» необґрунтовано
зростала. (Дивіться графік).  На
ринку України вже кілька років не спостерігалися настільки виразні
зловживання на ринку пального. Зрозуміло, що вони можливі лише при
повному самоусуненні представників держави від виконання контролюючих
функцій. Зокрема, жодного критичного слова на адресу трейдерів не
вимовило Мінпаливенерго. Занепокоєння ситуацією висловив лише
в.о. голови Антимонопольного комітету Олександр Мельниченко, який 2
лютого закликав трейдерів переглянути цінову політику. "Підстав для
такого зростання цін на пальне в Україні не було, і дії операторів
мають ознаки порушення конкуренційного законодавства у вигляді
антиконкурентних узгоджених дій”, – наголосив Мельниченко. Утім,
жодної реакції на заяви АМК поки що не спостерігається. Нафтовики,
схоже, скористалися безвладдям у країні, пов’язаним з виборами
Президента. Уряд же в цій ситуації, схоже, повністю втратив контроль за
ситуацією на ринку нафтопродуктів. Виявилося, що чиновникам значно
легше йти у фарватері інтересів шести великих нафтових компаній, ніж
протиставити їхньому авторитету й грошам професійний захист інтересів
своїх співгромадян. Літня підготовча робота Дивні
речі на ринку нафтопродуктів розпочалися ще у травні 2009 року, коли
Експертно-аналітична група «викинула» з розрахунку цін на пальне на
українських АЗС нафтопродукти вітчизняного виробництва. Таким чином,
«картель» компанії та чиновники Мінпаливенерго підтримали іноземних
виробників, чия продукція вочевидь дорожча за вітчизняну. У кінцевому
підсумку прийняте рішення призвело до зростання вартості пального на
АЗС. Уже через півтора місяця, у період «пікового»» споживання
нафтопродуктів у червні – серпні, ціна «п’ятого» на українських
заправках наблизилася до 8 гривень. Така сама ситуація повторилася у
вересні-жовтні, коли незначне й нетривале зростання нафти в Європі дало
учасникам ЕАГ привід підняти ціни на своїх АЗС. Загалом у 2009
році нафтотрейдерам удалося не лише зберегти рентабельність бізнесу
всупереч економічній кризі, а й збільшити прибутковість операцій від
ввезення нафтопродуктів та їх продажу через мережі АЗС на 40–60%. Якщо
на початку 2009 року «брудна маржа» від імпорту нафтопродуктів до
України становила в середньому 350 доларів на тонні, то наприкінці року
ця ж операція приносила власникові мережі АЗС уже 550–600 доларів за
тонну. (Дивіться графік).  Чи
зміниться ситуація після виборів, коли в Мінпаливенерго вчорашня
опозиція змінить діючу команду? Чи урветься "лафа” для чиновників
Мінпаливенерго та учасників ЕАГ від нафтових компаній? Ціни на
заправках швидко все покажуть… Олександр Коростенський
| 
