На офіційному
сайті Федерації футболу України зазначається, що головним тренером є
Олексій Михайличенко... На офіційному сайті ФІФА згадується інше ім’я...
Репліка
Ну,
можемо перевести дихання. Жереб виявився сприятливим для збірної
України і визначив для неї суперником у стикових іграх відбору до
чемпіонату світу з футболу-2010 збірну Греції. Звичайно, будь-якого
суперника на такій стадії турніру треба поважати, але все ж таки
(спасибі Стівену Пієнару) це не Франція з її півнячим інтернаціоналом,
не Португалія з Кріштіану Рональдо, і не Росія з «148-мільйонними
причинами, щоб перемогти»…
Отже, тепер належить з усією
ретельністю підготуватися до двох безперечно найважливіших матчів
відбіркового циклу. Якщо погодимося з тим, що тут дрібниць, даруйте за
банальність, не повинно бути, то почнемо з головного тренера
національної збірної України – Олексія Михайличенка. Чи, точніше – з
написання його імені та прізвища, яке фігурує в усіх протоколах
міжнародних матчів.
На офіційному сайті Федерації футболу України зазначається
, що головним тренером національної збірної є Олексій Михайличенко,
заслужений майстер спорту, українець. В англомовній версії сайту його
названо – Oleksiy Mykhailychenko, і, очевидно, саме такою має бути
транслітерація імені та прізвища тренера збірної України, саме цей
варіант має подавати до протоколів українська сторона й стежити за
правильним дотриманням його.
Між тим, під час телетрансляції
відбіркового матчу з Андорри з подивом помітив у титрах, що тренером
збірної України значиться Alexei Mikhailichenko.
Далі – більше. На офіційному сайті ФІФА
, у його англомовній версії, повідомляється, що на процедурі
жеребкування 19 жовтня у штаб-квартирі ФІФА в Цюріху серед інших були
присутні головні тренери «Carlos Queiroz (Portugal), Matjaz Kek
(Slovenia), Miroslav Blazevic (Bosnia Herzegovina) and Alexei
Mikhailichenko (Ukraine)».
Даруйте за нав’язливість, але мені
особисто якось незрозуміло, хто ж усе-таки представляє нашу збірну –
Alexei Mikhailichenko чи Oleksiy Mykhailychenko, – і по-друге, чому
виникають такі розбіжності?
В українському інформаційному
просторі утвердилася традиція передавати прізвища іноземних спортсменів
у дуже точній транскрипції. Наші спортивні коментатори прискіпливо
акуратно вимовляють: Ніколай Давідєнко, Роман Єрьомєнко, Александр
Шагойко і т.д. Хоча це й суперечить правилам передачі слов’янських
імен, закріпленим у правописі.
Але чому ми маємо транскрибувати українські імена через посередництво іншої мови?
Відомо,
що вболівальники дають своїм улюбленим футболістам вигадані прізвиська,
які часом замінюють батьківське прізвище спортсмена. Пеле насправді при
народженні отримав інше ім’я, але згодом охоче прийняв псевдо, під яким
його взнав цілий світ. І свою автобіографічну книжку назвав цілком
визначено «Я – Пеле».
Може, і наш шановний головний тренер національної збірної України скаже колись: я – Олексій Михайличенко, так і запишіть.
А
поки що бажаємо всім Олексіям у нашій збірній, і Андріям, і Сергіям, і
Артемам, зрештою, усім, кому випала честь надягти синьо-жовті футболки,
безумовно успішного виступу в поєдинках плей-офф.
Вони того варті!
Олег Савицький
