Ківалов: в Україні давно утворився «гурток» керівників судової системи

Експерти вважають, що з ухваленням закону, що розширює права Вищого адміністративного суду України і Вищої ради юстиції, Україна одержала механізм боротьби з корупцією у судовій системі.

Про це свідчать передані УНІАН результати експертного опитування про значення даного закону для судової системи України і наслідки його ухвалення, проведеного Інститутом Горшеніна.

В інституті нагадують, що 14 травня Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ підписав закон «Про внесення змін до деяких законів про недопущення зловживань правом на оскарження». Цим законом, зокрема, істотно розширяються права Вищого адміністративного суду України, а також Вищої ради юстиції.

Директор Інституту Горшеніна Кость БОНДАРЕНКО відзначив, що ситуація в українському судочинстві склалася таким чином, що іноді доходило до абсурду. «Багато питань, які стосуються загальнодержавної політики, політики на рівні Президента, Верховної Ради тощо, могли бути опротестовані через будь-який районний суд», - відзначив експерт. За словами К.БОНДАРЕНКА, сьогодні ситуація змінилася, оскільки прийнято закон, який регулює відносини всередині судової гілки влади. «Фактично, ми зіткнулися з першим кроком на шляху до цілеспрямованої і системної реформи судової влади. Тому я думаю, що закон дійсно своєчасний. Він абсолютно у дусі тієї тези, яка останнім часом висловлюється: демократія – це, насамперед, порядок», - сказав К.БОНДАРЕНКО.

Народний депутат України від БЮТ, один з авторів закону Валерій ПИСАРЕНКО вважає, що даний закон в першу чергу спрямовано на те, щоб розпочати процес боротьби з корупцією, який останніми роками був, фактично, заблокований в країні через те, що не працювала система притягнення суддів до відповідальності. «Вилучено ті механізми, які блокували притягнення людей до відповідальності», - відзначив депутат. В.ПИСАРЕНКО навів приклад, відповідно до нового закону, ВРЮ сьогодні, навіть якщо суддя ховається від того, щоб прийти на засідання, може після повторної непояви, розглядати справу про притягнення до відповідальності судді за його відсутності. Також новий закон передбачає, що на сьогодні ВРЮ вилучатиме для перевірки не оригінали справи, чим часто блокувався її розгляд, а тільки копії. Крім того, за його словами, дуже поширеними були випадки, коли рішеннями якихось місцевих, віддалених районних судів блокувалася діяльність парламенту або Президента. «Сьогодні це переведено у виняткову підсудність ВАСУ, де діятиме палата, яка розглядатиме спори щодо Президента, парламенту і ВРЮ», - сказав В.ПИСАРЕНКО. На його думку, завдяки підписаному Президентом закону, судова система України сьогодні одержала той механізм, який дозволить очищати її від корумпованих суддів.

Юрист Сергій ВЛАСЕНКО відзначив, що у результаті ухвалення закону буде більш ефективне здійснюватися процедура притягнення суддів до адміністративної відповідальності, у тому числі і шляхом ухвалення рішення про їх відставку або зняття з посади. І тут, на його думку, величезну роль має ВРЮ. Її повноваження з цього питання формально розширяються, оскільки єдиним судовим органом, куди можна оскаржити рішення ВРЮ, буде Вищий адмінсуд, рішення якого буде остаточним. «І тут, звичайно ж, дуже важливо, щоб ВРЮ не продовжувала бути політичним органом. Тому що, на сьогодні, мій аналіз складу Вищої ради юстиції говорить про те, що в ній є абсолютно чітка, гнітюча більшість людей, які у своїй роботі орієнтуються на позицію Президента. І, відповідно, вони одержують механізм, за якого, образно кажучи, протягом трьох тижнів можна будь-якого суддю в Україні позбавити посади», - сказав С.ВЛАСЕНКО.

Голова Вищої ради юстиції Володимир КОЛЕСНІЧЕНКО у першу чергу звернув увагу на вади судової системи України. «Хіба нинішній порядок розгляду і результати розгляду справ влаштовують суспільство? 90% громадян України не довіряють судовій системі. Платять сьогодні не тільки за незаконні, а й за законні рішення. Ми зіткнулися з тим, що процедура захисту порушених прав громадян з боку держави надзвичайно складна. Фактично від точки, коли виникла проблема, до точки розв’язання проходять роки», - сказав він. На думку В.КОЛЕСНІЧЕНКА, наступним кроком має стати створення механізмів скасування рішень ВАСУ у виняткових випадках. «Ми маємо створити такий механізм, що помилка, допущена колегією, судовою палатою ВАСУ мала бути усунена. Вимовляючи «А», потрібно вимовляти «Б». Треба надати можливість, за виняткових обставин, змінювати рішення ВАСУ або скасовувати його. Тому що може бути, теоретично, допущено помилку», - вважає він.

Також, на його думку, необхідно з усією відповідальністю підійти до формування складу суддів ВАСУ. «Сформувати у Вищому адміністративному суді найавторитетніших, найбільш гідних, найбільш поважних людей. Природно, має бути і публічний контроль», - сказав В.КОЛЕСНІЧЕНКО і додав: «Головне, щоб ми не забули, чого ми хочемо: ми хочемо, щоб влада діяла у рамках закону, і громадяни розуміли, що буде тільки згідно із законом».

Народний депутат України від Партії регіонів, голова Комітету Верховної Ради з питань правосуддя Сергій КІВАЛОВ відзначив, що ухвалення подібних законів – це першочергові заходи, яких, на його думку, вже достатньо, щоб найближчим часом робота українських судів помітно поліпшилася. «Можна передбачати, що наші опоненти знову вдадуться до обструкції, наполягаючи на «глибокому», «всебічному» тощо обговоренні усіх положень реформи. Але ж таке обговорення велося на різних рівнях кілька років. Списано гори паперу, видано численні рекомендації. На жаль, в Україні давно утворився «гурток» з керівників судової системи, які пов`язують своє особисте майбутнє і благополуччя з нині чинним законодавством: застарілим, багатим на пропуски і таким, що часто сприяє корупції», - сказав С.КІВАЛОВ.

***Дослідження Інституту Горшеніна свідчать, що українці вважають суди найбільш корумпованими органами влади. Більшість громадян України (61,9%) упевнена, що рішення суду можна купити за гроші, а 42,1% вважають, що домогтися правди у суді можна, тільки купивши рішення суду.