Куртуазний Газпром, або Звідки ростуть ноги військової проституції в РФ

Численні повідомлення про проституцію в армії РФ, про секс-тури, де можна купити російського солдата, у мене завжди викликали жах. Як таке можливе? Російська армія – місце збору хай і питущих, але веселих і відважних здорованів. Ну хай там багато бід, хай бракує гроші, хай не обходиться без наркоманії, хай не подолана дідівщина, але проституція... Як таке можливе? Що ж це за генерали, які продають солдатів? І що це за солдати, які продаються? Як на мене, продати можна раба і дитину, а хлопець, що досяг 18-річчя, - це чоловік, здатний на протест. Щоб це явище стало масовим, тут потрібна зміна армійської і людської психології. Потрібно, щоб торгувати собою, своєю позицією, своїми підписами (а для тих, чия позиція і чиї підписи нікому не потрібні - торгувати тим, що купують) стало модним, а потім нормальним.

І ось я, здається, зрозуміла, чому відбулася зміна психології. Головний Генштаб Російської Федерації, як ми знаємо, розташований в Москві на вулиці Намьоткіна і називається Газпром. Про те, як співзасновники Газпрому заробили на схемі РосУкрЕнерго, я не кажу. Це не проституція, це крадіжка у своїх співгромадян. А ось ситуація з переуступкою боргу, коли Газпром спочатку допоміг українському прем`єрові Юлі Тимошенко (ви вірите, що допоміг безкоштовно?), а потім через рік допоміг у Стокгольмському арбітражі Фірташу (ви вірите, що і на цей раз безкоштовне?) це вже по-іншому називається. Це не секс-тур по військових частинах, де продають солдатів, це набагато вище. Це – царствена панель фрейлін і кавалерів їх кремлівської величності, де торгують підписами, хоча смердить так само, як і секс-тури по військових частинах. А яка логіка простих людей: якщо ж газовим маршалам можна торгувати підписами, то чому нам не можна торгувати всім іншим? Давайте пригадаємо ситуацію.

Під час газової кризи 2008-2009 років Газпром і НАК Нафтогаз уклали договір поступки, за яким Газпром поступався вимогою боргу. У додатку до договору було сказано, що заборгованість обліковується в товарній формі. І під цим договором стояв підпис заступника голови Газпрому Олександра Медведєва. Тобто вони одержали гроші за газ в сховищах, але і можна припустити, що не з однієї братської любові допомогли Нафтогазу оформити небездоганну операцію щодо  поступленого газу. Але пройшло якихось півроку і виявивши в Стокгольмському суді позов пана Фірташа до НАКу про 11 мільярдів газу, які вважають його своїм, вже інший заступник голови Газпрому Валентин Голубєв (він же за сумісництвом глава координаційної ради РосУкрЕнерго) пише голові НАК Нафтогаз листа з вимогою не залучати до своєї суперечки з РосУкрЕнерго компанію Газпром. «І ніколи більше не будуйте свій захист на залученні до суперечки ВАТ «Газпром», - пише Голубєв. Але як же будувати захист без Газпрому? Адже інший заступник голови - Медведєв - папір підписував? Недобре: і вашим, і нашим, вчора – Тимошенко, завтра – Фірташу. Несолідно. Але Нафтогаз після зміни влади подумав, і необхідні заяви забрав.

А втім, може, це і не проституція зовсім. Може, це високі відносини. Може, погуляв Газпром з Тимошенко, заробив Газпром трохи грошей у помаранчевого уряду своїм «розумом і красою», а потім пригадав про сімейні цінності, про РосУкрЕнерго.

Це ж одне прізвище. РУЕ хто заснував? Хто підписи під протоколом про створення Координаційної Ради РУЕ ставив 29 липня 2004 року? Спеціально зараз перевірила: серед інших шістьох засновників - Олександр Медведєв і Юрій Бойко.

Той самий Олександр Медведєв, який газ переуступав, і той самий Юрій Бойко, який зараз Міністерством палива й енергетики керує. Тому хіба ж образять вони свою крихітну швейцарську РУЕ? Та ніколи. Вони зроблять все, щоб її захистити. Навіть СБУ підключать. Всіх покарають, хто на неї руку підняв.

Нещодавно Валерій Хорошковській, кажуть, не дозволив поголитися перед судом Анатолію Макаренку, який той самий РУЕвський газ розмитнював. Ось, як виявляється, можуть мститися справжні метросексуали...

Маша Міщенко