Дехто
приходить на службу лише з метою особистого збагачення та
самоутвердження... Незаконним обігом наркотиків займається той, хто
повинен з ним боротися....
Начальник служби внутрішньої безпеки Міністерства внутрішніх справ України Василь Слободяник відповів на запитання УНІАН.
Пане Слободяник, нещодавно в Харкові СБУ викрила співробітників МВС , котрі займалися торгівлею наркотиками…
Справді,
Служба безпеки викрила двох працівників міліції та трьох цивільних
осіб, причетних до незаконного обігу наркотиків на території Харкова та
Харківської області.
Їх було затримано з десятьма кілограмами макової соломки. Вони перевозили її з одного міста в інше.
У
зв’язку з тим, що працівники міліції займалися незаконним придбанням,
збереженням і розповсюдженням наркотичної сировини спільно з різними
цивільними особами, за кожним встановленим епізодом злочинної
діяльності прокуратура міста Харкова порушила декілька кримінальних
справ, котрі в подальшому об’єднала в одну.
Так, у результаті оперативно-розшукової діяльності СБУ в поле зору потрапили працівники органів внутрішніх справ...
Усім
особам, які проходять у цій кримінальній справі, інкримінують вчинення
злочину, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального Кодексу
України, тобто «незаконне виробництво, виготовлення, придбання,
зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також
незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх
аналогів, учинене повторно або за попередньо змовою групою осіб».
Ще
один з фігурантів кримінальної справи звинувачується в пособництві,
тобто скоєнні злочину, передбаченого частиною 5 статті 27 КК України.
Працівники міліції перебувають під вартою На сьогодні працівників міліції вже звільнено з органів внутрішніх справ.
Які звання мають затримані?
Обидва майори міліції.
Один
з них – старший оперуповноважений відділу боротьби з незаконним обігом
наркотиків обласного ГУМВС, другий – начальник відділення Служби
кримінальної міліції у справах дітей одного з районних відділів
Харківського міського управління.
Як бачите, до працівників центрального апарату, а тим паче керівників підрозділів міністерства, їм було ще дуже далеко.
Чому Служба безпеки випередила вас у затриманні? Чи визнаєте, що СБУ краще працює за вашу службу внутрішньої безпеки?..
Пізніше
мені стало зрозуміло, що ми працювали паралельно. Щодо цих людей ми
мали певну інформацію, проводили оперативно-розшукові заходи. Торік за
ініціативою саме нашої служби одного з працівників міліції, який
проходить у кримінальній справі, було понижено в посаді (на той час він
був заступником начальника відділу).
Вважаю, минуло б не так багато часу, і ми б теж їх затримали.
То хіба СБУ не співпрацює з МВС?
Я не можу й не маю права таке стверджувати.
Наші
відомства, спільно з Держмитслужбою, Державною податковою
адміністрацією та Держприкордонслужбою розробили та реалізували
інструкцію про взаємодію та обмін інформацією про злочинні й корупційні
прояви з боку посадових осіб. Підписано плани спільних дій щодо
документування таких негативних проявів.
Цього року спільними
зусиллями служби внутрішньої безпеки та підрозділів СБУ було порушено
70 кримінальних справ за фактами скоєння злочинів окремими працівниками
міліції.
Звісно, бувають ситуації, коли ми окремо одне від одного
здійснюємо документування протиправних дій посадовців наших
правоохоронних органів. Це життя. Є і недопрацювання.
У ЗМІ з’явилася інформація,
що міжрегіональну злочинну групу з торгівлі наркотиків організував
вищий офіцерський склад харківської міліції, а ви сказали, що це були
міліціонери низового рівня…
Я не можу підтвердити таку інформацію.
Щоправда, 19 жовтня працівники прикордонної служби «Ольховатка»
Харківського прикордонного загону під час спроби незаконного перетину
українсько-російського кордону затримали одного з керівників підрозділу карного розшуку Харківського міськуправління міліції.
Щодо
терміну «злочинна група», то 28-ма стаття Кримінального Кодексу дає
чіткі поняття злочину, вчиненого групою осіб, групою осіб за
попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією.
Якщо йдеться про попередню змову, має бути дві або більше особи
(організована група має охоплювати не менш як трьох), попередньо
зорганізовані для скоєння злочинів, об’єднані єдиним планом дій,
розподілом обов’язків. Що стосується злочинної організації – то
додатковою її ознакою є ієрархічний розподіл.
Як бачимо, цієї статті КК немає в постанові прокуратури про порушення кримінальної справи.
У 2009 році порушено 450 кримінальних справ щодо працівників міліції, проте лише дві доведено до кінця. Чому так мало?
У
вас застарілі дані. Хочу уточнити, що за результатом нашої роботи
протягом дев’яти місяців поточного року органи прокуратури порушили 521
кримінальну справу (за аналогічний період минулого року – 455).
На
даний час у 31 кримінальній справі, порушеній цього року, суди винесли
обвинувальні вироки. 32 колишніх працівників міліції засуджено до
різних видів покарання.
Крім того, 11 справ закрито за нереабілітуючими обставинами, як то амністія чи втрата суспільної небезпеки.
Не
ми приймаємо рішення про порушення кримінальної справи та проведення
досудового слідства, а тим паче не розглядаємо матеріали в судах. Тому
ваше питання не до мене.
Служба внутрішньої безпеки займається
лише виявленням і документуванням протиправної діяльності. Надалі
матеріали передаються до органів прокуратури, а ті приймають рішення
про доцільність порушення кримінальної справи. Потім прокуратура веде
досудове слідство. А ми надаємо допомогу – виконуємо доручення слідчого
прокуратури, так би мовити, оперативно супроводжуємо ці справи.
Які найпоширеніші злочини серед міліціонерів?
Ну що тут можу сказати… Ніде правди діти...
Мають
місце випадки зради інтересів служби. Деякі особи приходять на службу в
органи внутрішніх справ лише з метою особистого збагачення та
самоутвердження, мають низькі морально-ділові якості.
Але
більшість працівників міліції чесно й віддано виконують професійні
обов’язки, незважаючи на недостатні соціальні гарантії, точніше їх
дотримання, зокрема недостатню заробітну плату, забезпечення житлом, а
також постійне психологічне навантаження.
Усі ці речі впливають
на стан дисципліни в органах внутрішніх справ. На жаль, не все добре і
з виховною роботою в підрозділах. Треба розширяти можливості інституту
психологів. Вони є, але вважаю, цього недостатньо. Так, і окремі
керівники не вболівають за свій особовий склад, лояльно ставляться до
порушень, що надалі приводить до більш тяжких, а то й злочинних дій.
Які найпоширеніші?
Це
злочинні дії, спрямовані на отримання незаконної винагороди та особисте
збагачення – тобто хабарництво. Далі йдуть злочини, пов’язані з
порушеннями конституційних прав громадян. Це й незаконне затримання
громадян та спричинення їм тілесних ушкоджень, незаконне притягнення до
кримінальної або адміністративної відповідальності та інші.
Однак хабарі все ж таки переважають.
Чому, гадаєте, наші громадяни, часто бояться своєї міліції?
Я
не вважаю цю тезу правильною. Хоча є деякі чинники, що впливають на
створення негативного іміджу міліції. На мій погляд, це стосується й
роботи ЗМІ.
Кожен журналіст повинен подавати інформацію як
мінімум 50 на 50, тобто давати і негативне, і позитивне в роботі
міліції. Це давало б можливість громадянам самим визначатися в тій чи
іншій ситуації, давати оцінку подіям.
На жаль, є багато
прикладів, коли працівники міліції дискредитують органи внутрішніх
справ своїми діями, про що ми системно й відкрито говоримо. Ми
намагаємося очищатися від таких працівників.
У мене запитання, а
чи інші силові структури дають хоч якусь інформацію щодо своїх
працівників? Ні. А працівник міліції завжди на очах у громадян, кожна
його дія відома, і ми намагаємося відкрито говорити, що в нас є
порушники й ми боремося з ними.
Чи часто самі начальники,
наприклад, обласних управлінь, заплющують очі на те, що роблять їхні
підлеглі? Мовляв, їм теж треба виживати…
Це хибне
припущення. Звісно, вони не можуть знати всього, що роблять їхні
підлеглі. Цього не може знати жоден керівник. Проте є інша сторона –
кожен керівник хоче показати, що в нього все в порядку, тому часом, де
працівника можна притягнути до відповідальності, він звільняється,
начебто за власним бажанням. Таким чином керівники приховують
порушення. Але це не система.
Чи вважаєте сьогодні престижною професію міліціонера?
На мій погляд, професія міліціонера має бути престижна, і цю професію суспільство може поважати.
Можливо,
професія ще не така престижна, як має бути, проте престиж усе-таки
зростає. Наприклад, якщо два роки тому нам на роботу доводилося брати
всіх підряд, то зараз у органи внутрішніх справ можна потрапити тільки
на конкурсній основі. Документи кандидатів піддаються суворій перевірці.
За
великим рахунком, міліціонер – герой. Бо щодня тисячі міліціонерів
отримуючи наказ від свого начальника, виконують його, не задумуючись,
що на тому завданні його чекає. Цього року так загинуло 29 працівників
міліції.
Чи часто міліціонери виконують роль сутенерів?
Не
можу сказати, що таких випадків нема, але вони самі не виступають у
ролі сутенера, вони їх «кришують». А це вже трішки інше – невиконання
службових обов’язків щодо документування сутенерів...
З якими складнощами стикаєтеся ви, коли збираєте дані про злочинні дії своїх працівників?
Складність
нашої роботи під час документування того чи іншого злочину в тому, що
ми працюємо з працівниками міліції, які є досвідченими оперативними
працівниками, знають методи нашої роботи, озброєні, знають, як діяти й
захищати себе. Вони, як правило, – юристи за освітою, чітко
орієнтуються в Кримінальному Кодексі. Коли міліціонер має намір вчинити
той чи інший злочин, він продумує наслідки й знає, що робитиме в разі
тої ситуації, коли попадеться. Це, скажімо, дуже ускладнює нашу роботу.
Тому нам доводиться бути ще розумнішими за них.
Наприклад,
незаконним обігом наркотиків займається, як правило, той працівник,
котрий повинен з цим негативним явищем боротися. Тому йому дуже легко
за оперативно-розшуковою діяльністю приховати свої злочинні діяння.
Наприклад, працівник може доповісти керівнику, що він проводить
контрольну закупку для того, аби ввійти в середовище наркоділків та
наркоманів, а насправді – лише для своєї вигоди й збагачення.
Тому нам доводиться враховувати цю специфіку в роботі.
Розкажіть про саму процедуру, як ви відстежуєте злочинців серед своїх...
Це методи нашої роботи, тому така інформація є конфіденційною.
Пригадайте, будь ласка, найгучніші справи з міліцейськими чинами.
Торік
у Донецькій області результатом спільних оперативно-розшукових дій
працівників служби внутрішньої безпеки та карного розшуку стало
встановлення та затримання трьох колишніх працівників Торезького
міськвідділу, які з метою заволодіння 20 тисячами гривень здійснили
вбивство громадянки. У лютому цього року Апеляційним судом Донецької
області всіх винних притягнуто до кримінальної відповідальності.
Безпосередній виконавець убивства отримав 14 років позбавлення волі.
У
Херсонській області до 10 років позбавлення волі засуджено колишнього
дільничного інспектора міліції Білозерського райвідділу, який у
службовому кабінеті під час опитування громадянина спричинив йому тяжкі
тілесні ушкодження, від яких той помер.
У квітні цього року
прокуратура Київської області порушила кримінальну справу проти першого
заступника начальника одного з райвідділів, який за чотири тисячі
доларів намагався збути наркотичну речовину на суму чотири тисячі
доларів.
У травні кримінальну справу порушено проти заступника
начальника відділу розкриття злочинів майора управління карного розшуку
в Києві – теж за наркотики, на суму 750 гривень.
Нехай вас не вводять в оману такі малі суми, це лише те, що було на момент затримання.
Цього
року вироком суду визнано винним та засуджено до позбавлення волі
колишнього керівника служби дільничних інспекторів міліції одного з
райвідділів Черкаської області, який за вирішення питання про умовне
засудження громадянина вимагав та отримав від нього 10 тисяч гривень.
Розмовляла Оксана Климончук
