Печатка розколу: конфлікт у ВАСУ розділив політиків, юристів, громадян

«Печаткові колізії» підвищують імовірність того, що обидві сторони конфлікту організують масові акції «на захист перемоги». З непередбачуваними наслідками...

Олександр Пасенюк

Але сміх тут навряд чи буде доречним. Адже згідно з новим законом про вибори Президента саме (і виключно) Вищий адміністративний суд наділений правом ухвалювати рішення щодо оскарження результатів цих перегонів. Це річ більш ніж серйозна. Вибори 2004 року Ющенко виграв саме завдяки рішенню суду. Щоправда, не адміністративного, а Верховного. Цього ж разу найвища судова інстанція України не матиме права втручатися в підбиття підсумків президентських перегонів.

Гербова печатка ВАСУ більше заслуговує на звання «печатки розколу». Пам’ятаєте історію з казки Марка Твена «Принц та жебрак» про те, як у хлопчика з соціальних "низів” опинилася в руках велика гербова печатка Англії і він розколював нею горіхи. А от у нашій історії розколює сама печатка…

1. Печатка розколола Вищий адміністративний суд України. Кому належить «велика гербова» як символ суддівської влади, той і керує ВАСУ. Між іншим, на рішення суду вона не ставиться – лише на фінансові та господарські документи.

Нагадаємо події, які передували цьому перформансу навколо «втраченої/знайденої» печатки:

22 грудня офіційно збіг термін повноважень голови ВАСУ Пасенюка.

Того ж дня Конституційний Суд України ухвалив рішення про офіційне тлумачення положень Закону «Про судовий устрій України» (справа про призначення суддів на адміністративні посади), у якому визначено, що Рада суддів України не вповноважена призначати суддів на адміністративні посади, а може тільки давати рекомендації.

23 грудня перший заступник голови ВАСУ Сірош видав наказ, яким призначив себе в.о. голови ВАСУ.

24 грудня Конференція суддів адмінсудів вирішила покласти на Пасенюка виконання обов’язків голови ВАСУ на період з 22 грудня 2009 року до призначення голови ВАСУ в установленому порядку.

25 грудня Рада суддів України скасувала це рішення Конференції суддів адміністративних судів і визнала правомірним наказ про призначення в.о. голови Сіроша.

30 грудня Пасенюк звернувся до Президента Віктора Ющенка з проханням втрутитися в конфлікт навколо посади голови ВАСУ.

У підсумку маємо двох виконувачів обов’язків голови ВАСУ й гострий конфлікт між ними. Більша частина секретаріату Вищого адмінсуду в цьому конфлікті підтримує Пасенюка.

Цікаво, що в кожного з в.о. є своя логіка. Василь Сірош зазначає, що після того, як збіг термін повноважень Пасенюка, він, як його перший заступник, зобов’язаний ці повноваження виконувати. Тому й видав відповідний наказ.

Пасенюк не заперечує, що термін витік, але парирує: повноваження можу передати наступникові лише згідно з законом. Але відповідний закон досі не прийнято, на що КС і вказав Верховній Раді. Поки парламентарії закон приймуть, мушу виконувати свої службові обов’язки.

Чия логіка відповідає законові, сказати неможливо, оскільки закону немає – і його поява в найближчому майбутньому не передбачається.

2. Печатка розколола команду юристів БЮТ. З одного боку, проти Пасенюка й за Сіроша активно бореться голова Верховного Суду Василь Онопенко та його оточення. Саме Василь Васильович звинувачував Пасенюка в провалах у роботі та скомпрометованості свідченнями «судді-колядника» Ігоря Зварича. Водночас за збереження Пасенюка на посаді виступає впливовий бютівець Андрій Портнов та його команда.

3. Печатка розколола Мін’юст. Міністр Микола Оніщук, який досі начебто орієнтується на Президента, підтримує Пасенюка. Його перший заступник, зять Онопенка Євген Корнійчук головою ВАСУ вважає Сіроша.

4. Печатка поглибила розкол і протистояння між командою Тимошенко з одного боку й командами Януковича та Ющенка – з другого. На захист Пасенюка від «рейдерства Тимошенко» виступали й добре відомий «підрахуй» Сергій Ківалов, і «знавець регламенту ВР» Олександр Лавринович, і сателіт ПР Інна Богословська, і особисто Віктор Ющенко. Василя Сіроша, як зазначалося, захищають Онопенко, Корнійчук та інші бютівці.

5. Печатка здатна поглибити розкол у й без того політизованому суспільстві. Була хоч одна судова інстанція, спроможна ухвалювати рішення в справах, які торкалися президентських виборів. І ці рішення мали бути обов’язкові до виконання – навіть якби частина суспільства була незадоволена ними.

Тепер такої установи не буде. Сірош уже подав заявку в МВС на виготовлення нової гербової печатки «замість утраченої». Міністр Юрій Луценко, який відверто грає на боці Юлії Тимошенко, без сумніву, видасть Сірошу нову печатку. «Якщо печатку втрачено й про це є офіційне повідомлення в засобах масової інформації, то існує відповідний порядок, згідно з яким виготовляється дублікат. Наскільки я знаю, заява була прийнята й розглядається в належному порядку», – сказав Луценко журналістам.

У підсумку кожна зі сторін протистояння вважатиме «свого» суддю з його печаткою легітимним, а «чужого» – самозванцем, а печатку його підробною. Відповідно, рішення «неправильних» суддів не визнаватимуться.

Навіть якщо припустити «дикий» варіант: «орли Луценка» в’яжуть Пасенюка прямо в робочому кабінеті й запроторюють до Лук’янівського СІЗО, – той усе одно залишиться для команди Януковича «легітимним суддею в екзилі».

На жаль, усі ці «печаткові колізії» підвищують імовірність того, що обидві сторони конфлікту організують таки масові акції «на захист перемоги». З непередбачуваними наслідками.

Ні, один наслідок можна передбачити: світове співтовариство поставить на Україні незриму печатку «нестабільність, ризики, розкол». І цю печать доведеться дуже довго відмивати з нашого й без того незавидного зовнішньополітичного й зовнішньоекономічного іміджу.

Микола Писарчук